6 хв читання

Дні творіння за порядком: що Бог створив кожного дня


Дні творіння за порядком рухаються від світла до світу, готового для життя, а тоді від живих істот до благословенного сьомого дня. Першого дня розділяються світло й темрява. Другого небо розділяє води. Третього з’являються суходіл і рослини. Четвертого небесні світила отримують свої завдання, п’ятого наповнюються море й небо, а шостого з’являються наземні тварини та людство. Сьомого дня Бог припиняє завершену працю.

Цей перелік показує лише половину будови розділу. Дні 1–3 широко відповідають дням 4–6, а повторювані рядки допомагають простежити розповідь. Три відмінності переривають ритм: другого дня немає твердження, що Бог побачив добро, третього воно звучить двічі, а сьомий не має завершення «вечір і ранок».

Дні творіння за порядком, від першого до сьомого

ДеньЩо, за Буттям, Бог зробив або створивЗавершальна риса
1Бог наказує світлу, відділяє його від темряви й називає їх Днем і Ніччю.Бог бачить, що світло добре; настають вечір і ранок.
2Бог створює склепіння або простір, відділяє верхні води від нижніх і називає його Небом.Настають вечір і ранок, але слів «Бог побачив, що це добре» немає.
3Бог збирає води, щоб з’явився суходіл, називає Суходіл і Моря, а тоді наказує рослинам із насінням і плодовим деревам.«Добре» звучить після суходолу й морів і знову після рослин.
4Бог створює більше й менше світила та зорі, ставлячи їх світити, керувати днем і ніччю та відзначати знаки, призначені часи, дні й роки.Бог бачить, що це добре; настають вечір і ранок.
5Бог створює великих морських істот та інше водне життя, а тоді крилатих істот. Він благословляє їх плодитися й розмножуватися.Бог бачить, що це добре; настають вечір і ранок.
6Бог створює наземних тварин, а тоді людину за своїм образом, чоловіка й жінку. Люди отримують покликання панувати, наповнювати землю й рослини на їжу.Бог бачить тварин добрими, а тоді все — вельми добрим; настають вечір і ранок.
7Бог завершує й припиняє працю, а тоді благословляє сьомий день і робить його святим.Немає нового творчого наказу й формули вечора та ранку.

Переклади різняться між «склепінням», «твердю» та «простором» другого дня, але води розділено, а верхню область названо. Буття називає тіла четвертого дня «більшим» і «меншим» світилами, а не звичайними єврейськими словами для Сонця й Місяця. Таблиця зберігає ці назви, не додаючи сучасного механізму.

Питання про світло до Сонця виникає тому, що світло й чергування дня та ночі починаються на три панелі раніше за світила. Ця довідкова сторінка фіксує порядок, не використовуючи його для визначення тривалості днів.

Дні 1–3 формують, а дні 4–6 наповнюють і керують

Читачі давно помічають дві групи по три. День 1 установлює світло й темряву; день 4 дає світилам керівні й календарні завдання. День 2 розділяє небо та води; день 5 наповнює ці області птахами й водними істотами. День 3 приносить суходіл і рослини; день 6 ставить на суходолі тварин і людей та дає їжу.

Установлена областьВідповідні мешканці або керівники
День 1: день і нічДень 4: більше світило, менше світило й зорі
День 2: небо й розділені водиДень 5: крилаті та водні істоти
День 3: суходіл і рослиниДень 6: наземні тварини й людство

Відповідності широкі. Світила освітлюють і землю; птахи літають небом, а не живуть у твердій коробці; рослини третього дня стають їжею шостого. Літературний порядок може поєднуватися з історичною послідовністю, тому сама структура не доводить ані хронологічного, ані нехронологічного прочитання.

Структура прояснює рух. Буття 1 — не купа предметів. Простори впорядковуються, а тоді заселяються й отримують керівників. Людство приходить у вже забезпечений світ, а не є його джерелом.

Повторювані фрази прокладають шлях для пам’яті

«І сказав Бог» починає кожен новий наказ. Далі приходить виконання, часто зі словами «і сталося так». Бог відділяє або називає, бачить зроблене й називає добрим. Шість разів вечір і ранок закривають пронумерований день.

Схема досить змінюється, щоб не стати механічним шаблоном. Першого дня сказано «і сталося світло» замість звичайного формулювання виконання. Третій і шостий дні мають по два творчі накази. Благословення вперше звучить над живими істотами п’ятого дня, а над людством — шостого. Перший день єврейською названий «один день», перш ніж наступні отримують порядкові номери.

Повтори дозволяють відтворити розділ: слово, впорядкований результат, оцінка, вечір і ранок. Окреме дослідження «вечора й ранку» розглядає, що приспів установлює й чого не встановлює про початок і тривалість дня.

Другого дня немає «добре», а третього воно звучить двічі

Перегляньте оцінки — після другого дня місце порожнє. Мовчання не називає небо поганим. Шостого дня Бог бачить усе й називає ціле «вельми добрим», зокрема працю другого дня.

Буття не пояснює пропуску. Поширене літературне пояснення вважає, що розділення вод досягає придатнішого для життя результату третього дня, коли збираються моря й з’являється суходіл; перше «добре» третього дня тоді завершує рух. Інша можливість — звичайна варіація всередині схеми. Обидві слід називати тлумаченням, а не відновленим реченням автора.

Друге «добре» третього дня йде після рослин. Шостий день також має дві оцінки, якщо рахувати «вельми добре»: одну після наземних тварин і одну над усім творінням після людства. Ритм навмисний, але не тотожний у кожній панелі.

Сьомий день — мета, а не восьмий пункт переліку

Буття 2:1–3 змінює темп. Небо й земля завершені. Бог припиняє працю, благословляє сьомий день і робить його святим. На відміну від днів 1–6, тут немає «Бог сказав», нової істоти й кінця вечора та ранку.

Деякі тлумачі вважають відсутність закінчення знаком тривалого Божого спокою; інші бачать літературне завершення, якому не потрібен перехід до восьмого дня. Стаття про те, чому сьомий день не має вечора, розглядає суперечку. Обидві сторони можуть бачити, що тиждень прямує до завершеного благословенного спокою, а не випадково зупиняється після шести.

Семиденна схема згодом формує тижневий ритм Ізраїлю й допомагає зрозуміти, чому важливий семиденний тиждень, хоча історичний розвиток назв днів — інше питання.

Day 4 використовує 364-денний відлік священного року з рівно п’ятдесяти двох тижнів, де шабати припадають на фіксовані дні року. Сьогоднішня священна дата й наступний шабат доступні безкоштовно без облікового запису; хронологія до початку потребує передплати. Конструкція слідує семиденному відліку. Вона не вирішує питання тлумачення чи тривалості днів Буття 1.

Поширені запитання

Що було створено кожного із семи днів?

Перший день приносить світло; другий — небо, що розділяє води; третій — суходіл, моря й рослини; четвертий — небесні світила; п’ятий — водних і крилатих істот; шостий — наземних тварин і людство. Сьомого Бог не додає нової істоти, а завершує, припиняє працю, благословляє день і робить його святим.

Чому дні від першого до третього віддзеркалюють дні від четвертого до шостого?

Перша тріада встановлює області, друга дає їм керівників або мешканців. Світло й темрява відповідають світилам, небо й море — птахам і морському життю, суходіл — тваринам і людям. Схема показує впорядковану мету. Оскільки відповідності широкі, а не точні, вона сама не вирішує, чи послідовність хронологічна.

Що сталося другого дня і чому його ніколи не названо добрим?

Бог створює простір, розділяє води й називає простір Небом. Текст не говорить того дня «Бог побачив, що це добре», але пізніше називає завершене ціле вельми добрим. Дехто вважає, що розділення другого дня завершується зібраними морями й суходолом третього. Саме Буття причини не подає.

Яке місце сьомий день посідає у структурі?

Він стоїть після двох триденних панелей як їхня вершина. Бог завершує й припиняє працю, а тоді благословляє та освячує сьомий день. Відсутність вечора й ранку породила прочитання тривалого спокою та літературного завершення. У будь-якому разі день 7 — не порожній додаток: тиждень творіння йде до завершеного святого спокою.

Джерела:

  1. Буття 1:1–2:3
  2. Буття 1 єврейською та англійською
  3. TheTorah.com про парні дні
  4. American Scientific Affiliation, «Making Sense of Genesis 1»
  5. звіт комітету PCA з вивчення творіння

Запам’ятайте рух: світло, небо, суходіл; світила, істоти моря й неба, наземні істоти й люди; потім спокій. Тепер кожна деталь має своє місце.