Сонячне затемнення в Біблії: знак чи збіг?
Сонячне затемнення в Біблії не могло припасти на Пасху: Пасха буває в повню, а сонячному затемненню потрібен молодик.
Ці два речення виконують тут більшу частину роботи. Пошук сонячного затемнення в Біблії приводить до трьох годин темряви при розп’ятті, але ця темрява не могла бути затемненням, бо того тижня місяць стояв на протилежному боці неба. Жоден безспірний уривок не визначає спостережену подію як сонячне затемнення. Натомість Писання містить низку пророцтв про згасле сонце, найгостріше з яких — Амоса 8:9: це пророцтва суду, а не розклад затемнень. Обидві половини варто розглянути належно.
Чому темрява при розп’ятті не могла бути сонячним затемненням
«А від години шостої настала темрява по цілій землі аж до години дев’ятої» — Матвія 27:45. Марко каже те саме. Лука додає фразу, до якої ми ще повернемося. Від шостої до дев’ятої години — від полудня до третьої пополудні.
Тепер про місяць. Місяць у місячному календарі починається поблизу молодика, коли перший видимий серп перебуває близько до сонця. Відраховуйте далі — й освітлена частина росте. Приблизно посеред місяця він стоїть на протилежному боці неба й наближається до повні. Пасха — чотирнадцятий день першого місяця. Синоптики та Іван розходяться в тому, чи розп’яття сталося чотирнадцятого або п’ятнадцятого дня; ця давня суперечка тут нічого не змінює. Обидві хронології розміщують його поблизу повні.
Для сонячного затемнення потрібне протилежне: місяць між вами й сонцем, а це трапляється в молодик, на іншому кінці місяця. Той самий місяць не може стояти в обох місцях того самого дня по обіді.
Не рідко. Ніколи.
Навіть якби фаза підходила, годинник відмовляється. Повна фаза затемнення в одному місці триває хвилини, а не години. Матвій описує три години.
Одне застереження, адже цей сайт веде власний відлік 364-денного року. Наведений аргумент спирається на місяці місячного календаря, за якими Юдея першого століття визначала Пасху. 364-денний календар, збережений в Астрономічній книзі Еноха, Ювілеях та Сувоях Мертвого моря, рахує інакше; науковці справді розходяться в думках, чи був він колись храмовим календарем. Тут ніщо не претендує розв’язати це питання й ніщо від нього не залежить. Висновок стосується неба, а не календаря: розглянуті євангельські хронології розміщують подію поблизу повні.
Це зовсім не сучасний аргумент. На початку третього століття Секст Юлій Африкан зустрів те саме твердження й відкинув його з цих причин: «євреї святкують пасху 14-го дня за місяцем… але сонячне затемнення відбувається лише тоді, коли місяць стає під сонцем». Він відповідав історикові на ім’я Талл — це приписування дійшло до нас через дві ланки, адже Африкан зберігся лише в уривку дев’ятого століття, а питання, чи писав Талл про цю темряву, залишається спірним. Сам хід міркування — ні, і вдосконалювати його ніколи не було потреби.
Слово Луки й переписувачі, які його пригладили
Лука майже видає всю суперечку. У традиції Біблії короля Якова Лука 23:45 читається як «сонце затьмарилось» за пізнішими грецькими рукописами: eskotisthē ho hēlios. У найдавніших рукописах стоїть складніше tou hēliou eklipontos — сонце перестало світити; саме це друкують сучасні критичні переклади, а ESV і CSB передають як «сонячне світло згасло».
У ньому чути знайоме іншомовне слово. Корінь той самий: ekleipō — припинитися, вичерпатися; його вживають про лампу, що гасне, або життя, яке закінчується, а астрономи запозичили його для того, що відбувається із сонцем, коли перед ним проходить місяць. Дієприкметник Луки стоїть на роздоріжжі, й ніхто не може довести, який напрямок він мав на увазі.
Напрямок зміни пропонує одне пояснення. Переписувач, який боявся, що читачі почують «сонце затьмарилося» в пасхальній оповіді, міг віддати перевагу менш двозначному слову. Текстологічна примітка NET вважає складніше читання ймовірніше первісним. Це обґрунтована реконструкція, а не запис думок конкретного переписувача.
Амоса 8:9 і затемнення, яке могли пам’ятати його слухачі
«І станеться в день той, — говорить Господь Бог, — і вчиню Я захід сонця опівдні, і погашу серед ясного дня світло на землі» — Амоса 8:9.
Прочитайте вірш на його місці — й температура зміниться. Розділ починається кошиком літніх плодів і грою слів: єврейське слово для стиглого плоду схоже на слово «кінець». Усе навколо вірша — розмова з ринку: торговці зменшують міру, купують убогого за пару сандаль. Потім земля здіймається, як Ніл у повінь (8:8), сонце заходить опівдні (8:9), а речення переходить до свят, обернених на жалобу, пісень — на голосіння, верети й скорботи за єдиним сином (8:10). Темний полудень не кульмінація, а один пункт у переліку того, що станеться з народом, між повінню й похороном.
Не прогноз. Вирок.
Проте як тло часто пропонують справжнє затемнення. Ассирійський епонімний канон — щорічний державний перелік, на якому тримається месопотамська хронологія, — записує в рік Бур-Сагале з Гузани повстання в Ассурі, а потім сухо додає: «у місяці Сіману відбулося сонячне затемнення». Астрономія прив’язує його до 15 червня 763 року до н. е., а Амос пророкував «за днів Озії, царя Юдиного» — у ті самі середні десятиліття восьмого століття. Коментатори давно припускають, що його слухачі мали спогад, із яким могли пов’язати образ. Сприймайте це лише як припущення: Амос не дає дати й нічого на ній не будує.
Він не єдиний. Ісая каже про Вавилон: «сонце затьмиться при сході своєму» — Ісаї 13:10, — а Михей повертає той самий образ проти пророків за плату. Кожен називає адресата, перебуває всередині пророцтва про військо або розплату й не дає ні дати, ні тривалості, ні наказу спостерігати. Згасання світил — так ці автори говорять про кінець світу певного народу. Йоіл додає місяць, перетворений на кров; це розглянуто в статті про те, що означає кривавий місяць у Біблії.
Єдиний справжній кандидат на Сонячне затемнення в Біблії
Реальна можливість — Ісус Навин 10: «Стань, сонце, в Ґів’оні, а ти, місяцю, в Аялонській долині!»
У 2017 році Колін Гамфріс і Ґрем Воддінґтон у Astronomy & Geophysics доводили, що єврейські дієслова, перекладені як «стань», можуть означати припинення звичної дії, а звична дія сонця й місяця — світити. За такого прочитання Ісус Навин просить світила згаснути, а не зупинитися; автори називають кільцеподібне затемнення над Ханааном 30 жовтня 1207 року до н. е. Стаття пройшла рецензування, її написали серйозні науковці, але до консенсусу дуже далеко: гебраїсти заперечують тлумачення дієслів, інші читають уривок як поезію з книги Яшера. Тут ніхто не закриватиме питання.
Чи є затемнення попередженням від Бога?
Ізраїль жив поруч із культурами, які вважали затемнення віщуваннями. В ассирійському обряді підмінного царя інша людина отримувала царський одяг і статус, поки справжній цар зникав із публічного життя. Вважалося, що небезпека впаде на підмінного царя, якого згодом убивали. Це були не просто особисті тривоги щодо неба: царський двір міг організувати складну й смертельну відповідь.
Біблійне питання полягає в тому, що людям наказано робити з цим страхом. Єремія не приписує підмінного царя й не навчає слухачів розшифровувати затемнення. Його настанова спрямована в інший бік. Цей контраст стосується вчення тексту; він не доводить, що кожен ізраїльтянин завжди відкидав ворожіння.
Єремія пояснює причину одним рядком: «не лякайтеся небесних ознак, хоч їх лякаються погани» — Єремії 10:2. Вірш не каже, що нагорі нічого немає. Він каже, що небо не має над вами влади, а наголос лежить на другій частині: страхові, який сусідні народи пов’язували з небесними ознаками. Єремія відмовляється робити цей страх провідником своїх слухачів. Сонце й місяць також мають звичайну роботу — відмірювати дні та пори, про що йдеться у статті «Світила, що відмірюють час».
Кілька слів про те, що цей сайт може й чого не може вам дати. Перевірка повні, з якої почалася стаття, належить місячному календареві: у місячному місяці номер дня сам указує на фазу. Day 4 рахує інший рік — 364 дні в чотирьох порах по 91, прив’язані до березневого рівнодення, — а Calendar показує звичайну дату паралельно зі священним відліком і позначає призначені часи. Фаз у цьому поданні немає, а час затемнень належить астрономічному застосунку. Місячні дати майбутніх затемнень наведено в матеріалі «Коли буде наступний кривавий місяць?», а саму Пасху розглянуто в статті «Чи варто християнам святкувати Песах?».
Поширені запитання
Чи згадує Біблія сонячні затемнення?
Немає безспірної оповіді, яка визначає спостережену подію як сонячне затемнення. Біблія містить пророчу мову про затьмарене сонце — Амоса 8:9, Ісаї 13:10, Єзекіїля 32:7, Михея 3:6, Йоіла 2:31 — в уривках про суд. Ісус Навин 10 розглядають як можливе реальне затемнення, але цей випадок спірний.
Чи була темрява при розп’ятті сонячним затемненням?
Не могла бути. Пасха припадає на середину місяця в місячному календарі, коли місяць повний і стоїть навпроти сонця, а для затемнення потрібен молодик, що проходить перед сонцем. Тривалість окремо виключає цю версію: Євангелія описують три години, а повна фаза в одному місці триває хвилини.
Чи є затемнення попередженням або знаком від Бога?
Писання не встановлює правила, за яким кожне затемнення є попередженням. Сусіди Ізраїлю будували обряди довкола віщувань затемнення; Єремії 10:2 каже слухачам не лякатися небесних ознак, як народи. Християни розходяться в тому, як тлумачити пророчу мову про небо і яка її частина ще належить майбутньому. Day 4 не розв’язує цієї суперечки й не перетворює затемнення на дату повернення Христа.
Що означають слова Амоса 8:9 про сонце, яке заходить опівдні?
Мову суду, а не прогноз. Вірш міститься в пророцтві проти торговців, які кривдять бідних фальшивими вагами, а темний полудень належить до низки образів, що переходить просто до свят, обернених на похорони. Слухачі Амоса цілком могли пам’ятати затемнення 763 року до н. е. з ассирійського епонімного канону, і це додавало образові гостроти.
Дата, яка вже є в таблицях
Повне сонячне затемнення пройде через південь Іспанії, Марокко, Алжир, Туніс, Лівію та Єгипет до Саудівської Аравії 2 серпня 2027 року, а в Луксорі повна фаза триватиме понад шість хвилин. Його шлях і час можна обчислити за рухами сонця, Землі й місяця. Це не вирішує, що Бог може використати як знак. Проте опублікований шлях затемнення є астрономією, а не доказом того, що читач розшифрував особисте попередження. Перед повною фазою світло змінюється; під час неї для тих, хто перебуває на її шляху, звичне денне небо ненадовго стає незвичним. Щоб це варто було побачити, вигадана звістка не потрібна.
Day 4 веде календар, а не перелік попереджень. Сьогоднішня священна дата (Today), Devotional дня й наступна субота доступні безкоштовно, без облікового запису, на телефоні, планшеті чи в браузері: відлік поруч, поки ви дивитеся на небо.
Джерела:
