Пояснення Даниїла 9:27: хто зміцнює заповіт?
«Він зміцнить заповіта для багатьох на один тиждень». Це центральний рядок Даниїла 9:27, після якого жертва й приношення зупиняються на половині тижня та йде складне твердження про спустошливі гидоти.
Щоб дати пояснення Даниїла 9:27, читач спершу має запитати, хто такий «він». Єврейська може виразити підмет через дієслово без окремого займенника, тож вірш не називає його знову. Чи це помазанець, згаданий раніше, майбутній правитель вірша 26 або переслідувач, якого представляє Антіох IV? Кожна популярна часова шкала починається з відповіді на це граматичне й контекстуальне питання.
Пояснення Даниїла 9:27 із самого речення
Вірш має три рухи. Хтось робить заповіт сильним на «одну сімку». На половині сімки він припиняє жертву й приношення. Тоді гидоти, спустошення та призначений кінець наповнюють частину речення, яку надзвичайно важко перекласти.
«Тиждень» — зручне слово, але основний вислів означає одиницю із семи. Оскільки все пророцтво говорить про сімдесят сімок і події, довші за сімдесят звичайних тижнів, головні тлумачення сприймають останню сімку як сім років. Сам вірш не вживає вислову «семирічна скорбота».
Дієслово заповіту можна перекласти «зробити сильним», «підтвердити» або «зміцнити». Воно саме не каже, що підписано нову угоду, а речення прямо не говорить про порушення заповіту. Припинення поклоніння на половині в деяких прочитаннях може означати ворожу дію, але висновок походить із визначеного підмета й ширшої схеми.
Навіть фінальний образ опирається надмірній упевненості. Єврейське слово, часто перекладене тут як «крило», має неясний відповідник, а деяким перекладам доводиться додавати дієслово. Ясніші паралельні фрази «гидота спустошення» з’являються в Даниїла 11 і 12. Відповідальне пояснення позначає труднощі, а не будує дрібні подробиці на одному варіанті перекладу.
Месіанське прочитання робить підметом Христа
У безперервному християнському прочитанні помазаний володар із вірша 25 та помазанець, якого знищено у вірші 26, стосуються Ісуса. Він зміцнює Божі обітниці заповіту «для багатьох» — мова, яку християни пов’язують із новим заповітом і жертовною смертю Христа. Його смерть надає тваринним жертвам довершеного значення, тож жертовна система досягає богословського кінця посеред останньої сімки.
Це прочитання лишає всі сімдесят сімок неперервними й ставить Христа в центр пророцтва. Цілі у вірші 24 — упоратися з гріхом, принести примирення чи спокутування та помазати — також звучать для його захисників виразно месіанськи. Окреме обговорення Месії, знищеного в Даниїла 9:26, докладніше розглядає ототожнення.
Точка тиску — синтаксис та історія. Найближчий прямо названий правитель в однині перед віршем 27 — «князь, що прийде», тоді як помазанця вже знищено. Ісусова смерть не змусила священників у Єрусалимі припинити приношення того дня; храмове поклоніння тривало до римського руйнування в 70 році н. е. Тому месіанське прочитання відрізняє богословське довершення приношень від їхнього фізичного припинення або відносить спустошливу дію до пізнішого підмета.
Деякі історицистські варіанти розміщують Ісусове служіння та смерть усередині точно датованої останньої сімки й продовжують її завершення до апостольської місії. Обчислення залежать від вибору указу й хронології, розглянутих у повнішій статті про сімдесят тижнів Даниїла. Сам вірш 27 не друкує тих дат.
Антіохівське прочитання лишає вірш у храмовій кризі
Більшість історико-критичних прочитань пов’язує останню сімку з переслідуванням за селевкідського царя Антіоха IV Епіфана. Даниїла 11 описує погордженого правителя, який діє облудно після угоди, поганить святиню, усуває постійне приношення й установлює гидоту спустошення. Ці словесні зв’язки роблять главу важливим коментарем до Даниїла 9.
У цьому підході «багато» можуть бути юдеями, які пристосувалися до елліністичного правління, а середина вказує на придушення Антіохом єрусалимських жертв. Призначений кінець обіцяє обмеженість влади спустошувача. Знищеного помазанця часто ототожнюють з убитим первосвященником Онією III, а не Ісусом.
Сила прочитання — близька відповідність Даниїла 11 та кризі святині другого століття до н. е. Складний шов — хронологія: запропоновані початкові й кінцеві події не дають безспірного точного семирічного графіка. Християни, які бачать в Антіохові початковий відповідник, усе одно можуть сприймати його осквернення як взірець, що його Ісус згодом застосовує за межами тієї кризи. Матеріал про гидоту спустошення простежує пізніші вживання.
Прочитання майбутнього правителя ставить сімдесяту сімку попереду
У диспенсаціоналістському футуристичному прочитанні «він» стосується правителя, чий народ руйнує місто та святиню у вірші 26. Оскільки римські сили знищили Єрусалим і храм, цього правителя переважно розуміють як майбутнього противника, певним чином пов’язаного з римською сферою. Він укладає твердий заповіт із багатьма на сім років, а тоді посередині припиняє жертву й приносить спустошення.
Граматична сила — близькість: майбутній правитель є найближчим кандидатом чоловічого роду в однині. Прочитання також з’єднує половину сімки з іншими висловами Даниїла про три з половиною часи та з футуристичним розумінням Ісусового вчення про кінець. У цій системі постать стає частиною біблійного портрета, який зазвичай називають антихристом у Даниїла, хоча Даниїла 9 не вживає цього слова.
Прочитання також робить тлумачні кроки, яких вірш не висловлює. Воно ставить проміжок між шістдесят дев’ятою та сімдесятою сімками, робить заповіт майбутньою політичною угодою й здебільшого трактує її припинення як зраду. Ці рухи можуть належати до послідовної системи, але їх не слід подавати як іменники й речення, надруковані в Даниїла 9:27.
Семирічна скорбота потребує проміжку й інших уривків
Звична семирічна скорбота складається поетапно. Спочатку останню «одну сімку» читають як сім років. Далі її відділяють від перших шістдесяти дев’яти, бо смерть помазанця та руйнування Єрусалима стаються після них. Третім кроком останню сімку ставлять безпосередньо перед поверненням Христа. Четвертим її середину пов’язують із трьох із половиною річними періодами в Даниїла й Об’явленні.
Ця побудова пояснює походження вчення й водночас показує, чому християни не погоджуються. Футурист бачить події вірша 26 між тижнями й очікує останнього пізніше. Безперервне месіанське чи антіохівське прочитання не бачить граматичного маркера довгої паузи й дозволяє сімдесятому йти після шістдесят дев’ятого.
Даниїл не каже, скільки тривав би будь-який проміжок. Ніщо в главі не дає читачеві визначити сучасну угоду, назвати живого правителя чи обчислити повернення Христа. Спірний займенник — слабка основа для впевненості щодо сьогоднішніх новин.
Day 4 позначає біблійні призначені часи й не малює пророчих схем. Календар може показати, коли настає свято; він не вирішить, хто зміцнює заповіт усередині видіння.
Поширені запитання
Хто такий «він» у Даниїла 9:27 — Месія чи майбутній правитель?
Месіанське прочитання продовжує помазанця й каже, що Христос зміцнює Божий заповіт. Футуристичне обирає ближчого «князя, що прийде» й очікує ворожого правителя. Історико-критичне прочитання здебільшого бачить за дією Антіоха. Єврейська лишає підмет неявним у дієслові, тому вирішувати має контекст, а не надруковане ім’я.
Звідки насправді походить ідея семирічної скорботи?
Вона починається з прочитання останньої «однієї сімки» Даниїла як семи років. Тоді футуристи ставлять цю сімку після проміжку, пов’язують її середину з уривками про три з половиною роки й поєднують зі сценами кінця деінде. Даниїла 9:27 не вживає слова «скорбота» й не стверджує проміжку, отже звична система є синтезом, а не прямою цитатою.
Що відбувається «у половині тижня»?
Жертва та приношення припиняються. Антіохівське й футуристичне прочитання розуміють фізичне придушення храмового поклоніння гнобителем. Месіанське бачить у Христовій смерті приведення жертв до їхнього богословського завершення, хоча історично храмові приношення тривали до 70 року н. е. Слова ясніше визначають припинення, ніж його виконавця чи механізм.
Чи є проміжок між шістдесят дев’ятим і сімдесятим тижнями?
Футуристи переважно кажуть так, указуючи на смерть і руйнування, описані після шістдесят дев’ятої сімки й перед останньою сімкою вірша 27. Безперервні прочитання кажуть ні, бо текст нумерує послідовні одиниці й ніколи не оголошує довгого проміжку. Тому пауза є тлумачним висновком, а не явною тривалістю, яку дає Даниїл.
Джерела:
- Даниїла 9:24–27
- Даниїла 11:21–35
- примітки NET Bible до перекладу Даниїла 9:27
- перекладацький коментар Об’єднаних біблійних товариств
- Університет Ендрюса, месіанське прочитання Даниїла 9
- Bible.org, диспенсаціоналістське футуристичне прочитання
Назвіть підмет, який обирає ваше прочитання, покажіть наступні кроки й залиште дату повернення там, де її залишив Ісус: нерозкритою.